засніжений
ЗАСНІЖЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до засніжити. Геннадій відчинив двері й допоміг якійсь засніженій і змореній бураном людині ввійти до хати (Ле, Опов. та нариси, 1950, 154); Праворуч дороги простяглися ледь-ледь засніжені поля, на нивах, мов гори, стояли, хмуро і вперто стоги соломи (Чендей, Поєдинок, 1962, 18).
2. у знач. прикм. Який має на собі сніг. До контори увійшла засніжена, у валянках, в теплій хустці Килина Іванівна (Головко, І, 1957, 397); У засніженому парку обважнілі від морозного інею клени хилять долу свої пружні віти (Собко, Матв. затока, 1962, 296).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | засніжений | засніжена | засніжене | засніжені |
Родовий | засніженого | засніженої | засніженого | засніжених |
Давальний | засніженому | засніженій | засніженому | засніженим |
Знахідний | засніжений, засніженого | засніжену | засніжене | засніжені, засніжених |
Орудний | засніженим | засніженою | засніженим | засніженими |
Місцевий | на/у засніженому, засніженім | на/у засніженій | на/у засніженому, засніженім | на/у засніжених |