затоплений
ЗАТОПЛЕНИЙ1, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до затопити1. Настя дивилася в затоплену грубу (Вовчок, Вибр., 1937, 101); // затоплено, безос. присудк. сл. Затоплено піч для вечері (Граб., І, 1959, 590).
ЗАТОПЛЕНИЙ2, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до затопити2. Вдосвіта з великими труднощами стали підпливати човном до затопленого села Загребелля (Довж., Зач. Десна, 1957, 484); Все його [Лиса Микити] тіло було затоплене в фарбі (Фр., IV, 1950, 92); Трамвай доїхав до гарної, затопленої вишневими садами околиці (Сенч., Опов., 1959, 161); Наш син затоплені кораблі з моря піднімає (Донч., VI, 1957, 27); // затоплено, безос. присудк. сл. Дощ без устанку лив осінь і літо; Луки затоплено, трави побито (Граб., І, 1959, 240).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | затоплений | затоплена | затоплене | затоплені |
Родовий | затопленого | затопленої | затопленого | затоплених |
Давальний | затопленому | затопленій | затопленому | затопленим |
Знахідний | затоплений, затопленого | затоплену | затоплене | затоплені, затоплених |
Орудний | затопленим | затопленою | затопленим | затопленими |
Місцевий | на/у затопленому, затопленім | на/у затопленій | на/у затопленому, затопленім | на/у затоплених |