заточений
ЗАТОЧЕНИЙ, а, е, техн. Дієпр. пас. мин. ч. до заточити1. Залізка ручних стругальних інструментів повинні бути правильно заточені (Стол.-буд. справа, 1957, 173); // заточено, безос. присудк. сл. Продуктивність праці токаря, фрезерувальника, стругальника, якість обробки деталей значною мірою залежать від того, як буде заточено.. різальний інструмент (Роб. газ., 26.ІІІ 1966, 1).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | заточений | заточена | заточене | заточені |
Родовий | заточеного | заточеної | заточеного | заточених |
Давальний | заточеному | заточеній | заточеному | заточеним |
Знахідний | заточений, заточеного | заточену | заточене | заточені, заточених |
Орудний | заточеним | заточеною | заточеним | заточеними |
Місцевий | на/у заточеному, заточенім | на/у заточеній | на/у заточеному, заточенім | на/у заточених |