заїхати
ЗАЇХАТИ1див. заїжджати1.
ЗАЇХАТИ2, їду, їдеш, док., кому у що, по чому, вульг. Ударити кого-небудь по чомусь. Надзорець синіє зо злості, стискає кулаки, готов першому-ліпшому заїхати в зуби (Фр., V, 1951, 416); Дід не вгамувався, до візника кричить: - Геть іди, вертайся..! Ніхто сьогодні не поїде! Сьогодні дід Грицько гуляє! Вертайся, кажу, а то по морді заїду! (Вас., II, 1959, 531); Ото колись заїхав мені Пилип по уху, а чоловічина він здоровий (Вишня, І, 1956, 113).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | заїду | заїдемо |
2 особа | заїдеш | заїдете |
3 особа | заїде | заїдуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | заїхав | заїхали |
Жіночий рід | заїхала | |
Середній рід | заїхало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | заїдьмо | |
2 особа | заїдь | заїдьте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | заїхавши |