зборений
ЗБОРЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до збороти. А як вона [жінка] дивилася на Данька, як поривалась крізь оголені козацькі шаблюки до нього, схвильована, тендітна, бліда, але не зборена ніким (Гончар, Таврія, 1952, 96); * Образно. Зборений остаточно голодом та хворобою, що спалахнула з новою силою, ліг [Іван] в ліжко, щоб умерти (Кол., Терен.., 1959, 375); А гнівний бурун невгаває, -Все б'ється, не зборений сном (Дн. Чайка, Тв., 1960, 272).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | зборений | зборена | зборене | зборені |
Родовий | збореного | збореної | збореного | зборених |
Давальний | збореному | збореній | збореному | збореним |
Знахідний | зборений, збореного | зборену | зборене | зборені, зборених |
Орудний | збореним | збореною | збореним | збореними |
Місцевий | на/у збореному, зборенім | на/у збореній | на/у збореному, зборенім | на/у зборених |