землянка
ЗЕМЛЯНКА, и, ж. Викопане в землі житло, яке іноді виступає над поверхнею. - Оселилася я біля кладовища, землянку собі викопала і на роботу ходила (Тулуб, Людолови, І, 1957, 329); [Кавун:] Люди під час війни в землянках жили (Корн., II, 1955, 80); З командирської землянки мінроти вийшли офіцери (Гончар, III, 1959, 34).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | землянка | землянки |
Родовий | землянки | землянок |
Давальний | землянці | землянкам |
Знахідний | землянку | землянки |
Орудний | землянкою | землянками |
Місцевий | на/у землянці | на/у землянках |
Кличний | землянко | землянки |