зживатися
ЗЖИВАТИСЯ і рідко ІЗЖИВАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ЗЖИТИСЯ, зживуся, зживешся і рідко ІЗЖИТИСЯ, ізживуся, ізживешся, док. 1. Перебуваючи, живучи, працюючи певний час де-небудь з кимось, звикати один до одного, здружуватися. Батько та мати раяли їй [Мотрі] іти до їх, у село,- вона сама не схотіла, так уже вони зжилися, здружилися з Оришкою (Мирний, IV, 1955, 208); Це була тиха розмова про те інтимне, домашнє, що може цікавити тільки двох людей, які міцно зжились одно з одним (Шовк., Інженери, 1956, 13).
2. перен. Постійно маючи справу з чим-небудь, думаючи про щось, перебуваючи де-небудь, звикати. Минали дні за днями... Петро все глибше та глибше заривався у свою працю, зживався з своєю роботою (Мирний, І, 1954, 353); Такі страшні ті ліси, що великий Матвій налякався. Але це тільки першого дня, потім зжився (Ірчан, II, 1958, 254); Старий боявся втратити свою погану нору; він тут ізжився (У. Кравч., Вибр., 1958, 391); // Поступово перевтілюватися в образ кого-небудь (про актора). Щоб краще зжитися з роллю і увійти в її шкіру, говорили ми, потрібна звичка, повсякчасні вправи (Моє життя в мист., 1955, 55).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зживаюся | зживаємося |
2 особа | зживаєшся | зживаєтеся |
3 особа | зживається | зживаються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зживатимуся | зживатимемося |
2 особа | зживатимешся | зживатиметеся |
3 особа | зживатиметься | зживатимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | зживався | зживалися |
Жіночий рід | зживалася | |
Середній рід | зживалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зживаймося | |
2 особа | зживайся | зживайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | зживаючись | |
Минулий час | зживавшись |