злитий
ЗЛИТИЙ, ЗІЛЛЯТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до злити1 і зілляти. Йдуть корівки в хлів спочити, Молоко в бідони злите (Позн., Ми зростаєм.., 1960, 59); Під сяєвом величної зорі в могутню силу партією злиті, у нас трудящі є володарі, а не раби, як у старому світі (Сос., Щастя.., 1962, 34); Велике життя В. І. Леніна, його кипуча і багатогранна діяльність неподільно злиті з життям і діяльністю створеної ним Комуністичної партії Радянського Союзу (Ком. Укр., 3, 1965, 18); І ніби як тепер бачить Горленко його [Яцька-партизана] невисоку й худорляву, але надто цупку, наче вілляту в сталь постать (Крот., Сини.., 1948, 47); - А як там Тарас Дніпровець?.. - В уяві народній це нескоримий, як і сам народ, богатир, могутній, як сто Дніпрів, разом злитих (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 78); Попливли уп'ятьох.. Течія несла їх повільно, довкола чорніла масна вода, злита в одне з проваллям низького неба (Голов., Тополя.., 1965, 105); // злито, безос. присудк. сл. Ніч така довга, ..у кожній, мов, годині цілих три ночі злито... (Мирний, I, 1954, 79).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | злитий | злита | злите | злиті |
Родовий | злитого | злитої | злитого | злитих |
Давальний | злитому | злитій | злитому | злитим |
Знахідний | злитий, злитого | злиту | злите | злиті, злитих |
Орудний | злитим | злитою | злитим | злитими |
Місцевий | на/у злитому, злитім | на/у злитій | на/у злитому, злитім | на/у злитих |