злотоглав
ЗЛОТОГЛАВ, у, ч., заст., поет. Парча. Далі за столами по повазі міститься панство вельможне: убране в саєти, єдваби, злотоглави та в зброю блискучу (Стар., Облота.., 1961, 24); Крізь загратовані вікна лилося світло в низеньку хатину, мигтіло на злотоглавах по стінах і лиш дратувало (Коцюб., II, 1955, 143).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | злотоглав | злотоглави |
Родовий | злотоглаву | злотоглавів |
Давальний | злотоглавові, злотоглаву | злотоглавам |
Знахідний | злотоглав | злотоглави |
Орудний | злотоглавом | злотоглавами |
Місцевий | на/у злотоглаві | на/у злотоглавах |
Кличний | злотоглаве | злотоглави |