злучати
ЗЛУЧАТИ, аю, аєш, недок., ЗЛУЧИТИ, злучу, злучиш, док., перех. 1. рідко. Те саме, що з'єднувати 1-4. Я іноді стрічаюся з малим її братом, як вертає з школи, і одна дорога злучає нас, як ідемо враз (Коб., III, 1956, 59); - Якби всяк ведмідь, всі звірі Та були моєї думки, Ми б, злучивши наші сили, Подолали б всіх тиранів (Л. Укр., IV, 1954, 146); Нас злучив важкий злочин давніх днів, та вся моя покута.. не найшла ласки у твоїх очах (Оп., Іду.., 1958, 363); На могилі в чавунній посрібленій огорожі здіймається хороший чавунний хрест.. Кінці хреста влучає широкий обід (Коцюб., III, 1956, 44); Черідкою переходили дівчата вузенький став, що злучав два хутори (Вас., І, 1952, 307).
2. с. г. Зводити тварин для статевого парування з метою одержання приплоду.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | злучаю | злучаємо |
2 особа | злучаєш | злучаєте |
3 особа | злучає | злучають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | злучатиму | злучатимемо |
2 особа | злучатимеш | злучатимете |
3 особа | злучатиме | злучатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | злучав | злучали |
Жіночий рід | злучала | |
Середній рід | злучало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | злучаймо | |
2 особа | злучай | злучайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | злучаючи | |
Минулий час | злучавши |