зляпаний
ЗЛЯПАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до зляпати. Підходили [чоловіки].. в неоковирному взутті, зляпаному казна з якого ременю чи склеєному з трофейних автомобільних камер (Стельмах, Правда.., 1961, 39); // зляпано, безос. присудк. сл. Розглядаю папір. В кінці.. так-сяк зляпано безграмотний підпис (Вас., І, 1959, 256).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | зляпаний | зляпана | зляпане | зляпані |
Родовий | зляпаного | зляпаної | зляпаного | зляпаних |
Давальний | зляпаному | зляпаній | зляпаному | зляпаним |
Знахідний | зляпаний, зляпаного | зляпану | зляпане | зляпані, зляпаних |
Орудний | зляпаним | зляпаною | зляпаним | зляпаними |
Місцевий | на/у зляпаному, зляпанім | на/у зляпаній | на/у зляпаному, зляпанім | на/у зляпаних |