зліквідований
ЗЛІКВІДОВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зліквідувати. Всі заходи контрреволюції повинні бути зліквідованими в корені (Еллан, II, 1958,219); - На цьому твою явочну квартиру вважаю зліквідованою! (Ю. Янов., І, 1954, 160).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | зліквідований | зліквідована | зліквідоване | зліквідовані |
Родовий | зліквідованого | зліквідованої | зліквідованого | зліквідованих |
Давальний | зліквідованому | зліквідованій | зліквідованому | зліквідованим |
Знахідний | зліквідований, зліквідованого | зліквідовану | зліквідоване | зліквідовані, зліквідованих |
Орудний | зліквідованим | зліквідованою | зліквідованим | зліквідованими |
Місцевий | на/у зліквідованому, зліквідованім | на/у зліквідованій | на/у зліквідованому, зліквідованім | на/у зліквідованих |