злічений
ЗЛІЧЕНИЙ1, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до злічити1.
Не злічено кого, чого - дуже багато кого-, чого-небудь. Добре тому Башкирові, на весь повіт добре! Земель у нього - не міряно, слуг у нього - не злічено (Мирний, IV, 1955, 219).
ЗЛІЧЕНИЙ2, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до злічити2. * Образно. Тріснула скрипка, розбита була, Злічена - знову співає (Дн. Чайка, Тв., 1960, 270).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | злічений | злічена | злічене | злічені |
Родовий | зліченого | зліченої | зліченого | злічених |
Давальний | зліченому | зліченій | зліченому | зліченим |
Знахідний | злічений, зліченого | злічену | злічене | злічені, злічених |
Орудний | зліченим | зліченою | зліченим | зліченими |
Місцевий | на/у зліченому, зліченім | на/у зліченій | на/у зліченому, зліченім | на/у злічених |