зменшений
ЗМЕНШЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до зменшити. Все село, затоплене місячною повінню, зменшені під високим небом дерева і хати здаються лише картиною (Стельмах, Хліб.., 1959, 75); // у знач. прикм. Козаки Білоцерківського полку убили полковника Громику, який керував складанням зменшеного реєстру свого полку (Іст. УРСР, І, 1953, 249); // зменшено, безос. присудк. сл. У цьому автобусі.. зменшено шум і знижено температуру в кабіні водія (Наука.., 8, 1965, 10).
2. у знач. прикм. Неповний, скорочений або видозмінений (перев. про власні імена).
3. у знач. прикм., грам. Який указує на меншу величину предмета або менший ступінь якості порівняно із звичайною величиною або звичайним ступенем якості. Всі твори І. Манжури.. позначаються особливою ряснотою й багатством зменшених, найчастіше пестливих форм іменників, прикметників, прислівників (Рад. літ-во, 7, 1965, 41).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | зменшений | зменшена | зменшене | зменшені |
Родовий | зменшеного | зменшеної | зменшеного | зменшених |
Давальний | зменшеному | зменшеній | зменшеному | зменшеним |
Знахідний | зменшений, зменшеного | зменшену | зменшене | зменшені, зменшених |
Орудний | зменшеним | зменшеною | зменшеним | зменшеними |
Місцевий | на/у зменшеному, зменшенім | на/у зменшеній | на/у зменшеному, зменшенім | на/у зменшених |