зметаний
ЗМЕТАНИЙ, а, е, крав. Дієпр. пас. мин. ч. до зметати.
@ Зметаний на живу нитку - зшитий як-небудь, аби трималося. Увечері тілько Василь сам про себе лаяв одежу, що на його вже не пригодилася та чимало і зносилася: рукава трохи не доходили до ліктів, стан насеред спини, одна пола розірвана зметана на живу нитку (Мирний, IV, 1955, 117).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | зметаний | зметана | зметане | зметані |
Родовий | зметаного | зметаної | зметаного | зметаних |
Давальний | зметаному | зметаній | зметаному | зметаним |
Знахідний | зметаний, зметаного | зметану | зметане | зметані, зметаних |
Орудний | зметаним | зметаною | зметаним | зметаними |
Місцевий | на/у зметаному, зметанім | на/у зметаній | на/у зметаному, зметанім | на/у зметаних |