змилостивитися
ЗМИЛОСТИВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. змилостивляться; і ЗМИЛОСТИТИСЯ, змилощуся, змилостишся, док., без додатка і над ким. Виявити милість, ласку до кого-небудь. Просився [Сеспель] на ночівлю, надіявся, що десь, може, змилостивляться, як жебракові, подадуть шматок (Збан., Сеспель, 1961, 308); Люди почали умовляти старосту, щоб змилостивився над чоловіком (Стельмах, І, 1962, 171).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | змилостивлюся | змилостивимося |
2 особа | змилостивишся | змилостивитеся |
3 особа | змилостивиться | змилостивляться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | змилостивився | змилостивилися |
Жіночий рід | змилостивилася | |
Середній рід | змилостивилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | змилостивімося | |
2 особа | змилостився | змилостивіться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | змилостивившись |