знепритомніти
ЗНЕПРИТОМНІТИ, ію, ієш. Док. до непритомніти. На другий день тато захворів. Жалівся на важку голову, дихав хрипло і тяжко, а потім і зовсім знепритомнів - почав марити (Дім., І будуть люди, 1964, 35); Бахнув постріл, щось ударило по голові, і Федя знепритомнів, падаючи на човен всією вагою свого тіла (Трубл., І, 1955, 99).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | знепритомнію | знепритомніємо |
2 особа | знепритомнієш | знепритомнієте |
3 особа | знепритомніє | знепритомніють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | знепритомнів | знепритомніли |
Жіночий рід | знепритомніла | |
Середній рід | знепритомніло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | знепритомніймо | |
2 особа | знепритомній | знепритомнійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | знепритомнівши |