знущатися
ЗНУЩАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., з кого - чого, над ким - чим і рідше без додатка. 1. Заподіювати муки, страждання кому-небудь. У перші віки християнства язичники так не лютували проти християн, як у ту годину шляхта знущалась, мордувала і карбувала своїх братів (Стор., І, 1957, 163); - Батько п'янчуга, знущався на очах в дитини з матері, поки загнав її на той світ, а сам до психолікарні достукався (Збан., Курил. о-ви, 1963, 165); Вони знущалися над ним: кололи, били,- та нічого їм не сказав юнак (Тич., До молоді.., 1959, 59).
2. Зле висміювати кого-, що-небудь, глузувати з когось, чогось. Тяжко плакала Ганнуся, І не знала, за що, За що мати знущається, Лає, проклинає, Своє дитя без сорома Байстрям нарікає (Шевч., І, 1951, 166); Вона знущалася з нього - з його нерішучості, з того, що от уже цілий місяць дивиться він на неї закоханими очима, але не наважується сказати їй про своє почуття (Шовк., Інженери, 1956, 106); - Тобі вже одинадцять років, а ти від горшка - два вершка, - продовжував знущатися Маслюк (Багмут, Щасл. день.., 1951, 6).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | знущаюся | знущаємося |
2 особа | знущаєшся | знущаєтеся |
3 особа | знущається | знущаються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | знущатимуся | знущатимемося |
2 особа | знущатимешся | знущатиметеся |
3 особа | знущатиметься | знущатимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | знущався | знущалися |
Жіночий рід | знущалася | |
Середній рід | знущалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | знущаймося | |
2 особа | знущайся | знущайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | знущаючись | |
Минулий час | знущавшись |