зобиджатися
ЗОБИДЖАТИСЯ і ЗОБИЖАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ЗОБИДИТИСЯ, джуся, дишся, док., розм. Відчувати образу; ображатися. [Риндя:] Не знаю, як і дякувати вам, швагре... На мене зобиджатись не будете. Віддячу, віддячу (Зар., Антеї, 1962, 255); - Левку, ну чого ти причепився до мене? - з мукою в очах глянула на парубка. -А ніби що? - нарешті зобижається той (Стельмах, І, 1962, 205); - Ну, коли ви вже так загорділи, так повиростали, що й казок не визнаєте, - трохи ніби зобидившись, відповів Льошці Харитон Макарович, - то поясню вам без усяких казок-приказок (Мокр., Острів.., 1961, 79).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зобиджаюся | зобиджаємося |
2 особа | зобиджаєшся | зобиджаєтеся |
3 особа | зобиджається | зобиджаються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зобиджатимуся | зобиджатимемося |
2 особа | зобиджатимешся | зобиджатиметеся |
3 особа | зобиджатиметься | зобиджатимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | зобиджався | зобиджалися |
Жіночий рід | зобиджалася | |
Середній рід | зобиджалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зобиджаймося | |
2 особа | зобиджайся | зобиджайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | зобиджаючись | |
Минулий час | зобиджавшись |