зумовлений
ЗУМОВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зумовити. Художня своєрідність новел Коцюбинського полягає в докладному аналізі психології героїв. Письменник показує, що думки й переживання персонажів зумовлені соціальними умовами їх життя (Укр. літ., 9, 1957, 212).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | зумовлений | зумовлена | зумовлене | зумовлені |
Родовий | зумовленого | зумовленої | зумовленого | зумовлених |
Давальний | зумовленому | зумовленій | зумовленому | зумовленим |
Знахідний | зумовлений, зумовленого | зумовлену | зумовлене | зумовлені, зумовлених |
Орудний | зумовленим | зумовленою | зумовленим | зумовленими |
Місцевий | на/у зумовленому, зумовленім | на/у зумовленій | на/у зумовленому, зумовленім | на/у зумовлених |