зісковзувати
ЗІСКОВЗУВАТИ і ЗСКОВЗУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗІСКОВЗНУТИ і ЗСКОВЗНУТИ, ну, неш, док. 1. Поковзом сунутися, спускатися вниз. - Чуєте, співають,- радісно зісковзнув Юрко вниз (Козл., Ю. Крук, 1950, 260); Я зсковзнув з золотого крила прудкокрилої птиці (Ус., Лави.., 1948, 58); Рука його затремтіла і безвольно зсковзнула з руки дружини (Ле, Наливайко, 1957, 435).
2. тільки 3 ос. Не утримавшись на чому-небудь, падати. * Образно. Густа, біла мряка залягла долину, висіла на гілках смерекового ліса, зісковзуючи з вершків (Фр., III, 1950, 82).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зісковзую | зісковзуємо |
2 особа | зісковзуєш | зісковзуєте |
3 особа | зісковзує | зісковзують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зісковзуватиму | зісковзуватимемо |
2 особа | зісковзуватимеш | зісковзуватимете |
3 особа | зісковзуватиме | зісковзуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | зісковзував | зісковзували |
Жіночий рід | зісковзувала | |
Середній рід | зісковзувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зісковзуймо | |
2 особа | зісковзуй | зісковзуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | зісковзуючи | |
Минулий час | зісковзувавши |