кавалок
КАВАЛОК, лка, ч., розм. Те саме, що шматок. Баба була сама, стара, мала хату та й той кавалок поля далеко від села (Фр., IV, 1950, 10); - Коли б це.. вирватись з Вінниці. Щоб хоч куток теплий мати, хліба кавалок (Коцюб., І, 1955, 453); Кавалки снігу полетіли на здивовану дівчину з-під кінських копит (Ле, Наливайко, 1957, 67).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | кавалок | кавалки |
Родовий | кавалка | кавалків |
Давальний | кавалкові, кавалку | кавалкам |
Знахідний | кавалок | кавалки |
Орудний | кавалком | кавалками |
Місцевий | на/у кавалку | на/у кавалках |
Кличний | кавалку | кавалки |