казаняр
КАЗАНЯР, а, ч. 1. Той, хто робить казани (у 1, З знач.) або лагодить їх. Ярмарок гуде й далі.. Циган-казаняр кинув крам напризволяще, пішов випити пива (Ю. Янов., II, 1954, 188).
2. Робітник, що обслуговує парові казани. Старий кадровий робітник київських судноремонтних майстерень.. організував ударну бригаду казанярів (Іст. УРСР, II, 1957, 345).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | казаняр | казанярі |
Родовий | казаняра | казанярів |
Давальний | казаняреві, казаняру | казанярам |
Знахідний | казаняра | казанярів |
Орудний | казанярем | казанярами |
Місцевий | на/у казанярі, казаняру, казаняреві | на/у казанярах |
Кличний | казаняре | казанярі |