калькування
КАЛЬКУВАННЯ, я, с. Дія за знач. калькувати. В пожовтневий період значно збагатився лексичний фонд української літературної мови.. способом калькування (копіювання), тобто утворенням потрібних слів і словосполучень за зразком інших мов, в яких певні предмети, явища і поняття мають уже певні назви (Курс сучасної укр. літ. мови. І, 1951, 39); Калькування - творення слів і окремих виразів шляхом копіювання того самого способу, яким вони утворені в іншій мові, у мові-джерелі (Сл. лінгв. терм., 1957, 77).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | калькування | калькування |
Родовий | калькування | калькувань |
Давальний | калькуванню | калькуванням |
Знахідний | калькування | калькування |
Орудний | калькуванням | калькуваннями |
Місцевий | на/у калькуванні | на/у калькуваннях |
Кличний | калькування | калькування |