канонізований
КАНОНІЗОВАНИЙ, а, е, церк., книжн. Дієпр. пас. мин. ч. до канонізувати.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | канонізований | канонізована | канонізоване | канонізовані |
Родовий | канонізованого | канонізованої | канонізованого | канонізованих |
Давальний | канонізованому | канонізованій | канонізованому | канонізованим |
Знахідний | канонізований, канонізованого | канонізовану | канонізоване | канонізовані, канонізованих |
Орудний | канонізованим | канонізованою | канонізованим | канонізованими |
Місцевий | на/у канонізованому, канонізованім | на/у канонізованій | на/у канонізованому, канонізованім | на/у канонізованих |