капризувати
КАПРИЗУВАТИ, ую, уєш, недок. Вередувати, бути капризним; каверзувати, комизитися. - Гризти та капризувати нерви не заважають [баронесі] (Л. Укр., III, 1952, 523); Днів зо три не можна було дати ради дитині. Капризувала, плакала, їсти не хотіла, далі помалу вщухла (Вас., II, 1959, 215); * Образно. Втомлюються, виходять з ладу машини, псуються, капризують (Загреб., Спека, 1961, 135).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | капризую | капризуємо |
2 особа | капризуєш | капризуєте |
3 особа | капризує | капризують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | капризуватиму | капризуватимемо |
2 особа | капризуватимеш | капризуватимете |
3 особа | капризуватиме | капризуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | капризував | капризували |
Жіночий рід | капризувала | |
Середній рід | капризувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | капризуймо | |
2 особа | капризуй | капризуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | капризуючи | |
Минулий час | капризувавши |