капсуль
КАПСУЛЬ, я, ч. Металевий ковпачок із речовиною, що вибухає від удару й запалює пороховий заряд у набої, снарядній гільзі тощо. - Пора гранату,- простогнав Сашко, - не забудь вставити капсуль... (Ю. Янов., І, 1954, 100); Гриша запевняв, що це ракета і що коли розбити капсуль, ракета підійметься вгору і там розсиплеться чудовим фейєрверком (Сміл., Сашко, 1957, 38).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | капсуль | капсулі |
Родовий | капсуля | капсулів |
Давальний | капсулеві, капсулю | капсулям |
Знахідний | капсуль | капсулі |
Орудний | капсулем | капсулями |
Місцевий | на/у капсулі | на/у капсулях |
Кличний | капсулю | капсулі |