капуцин
КАПУЦИН, а, ч. 1. Чернець католицького ордену, який носить плащ із гостроверхим каптуром (у 1 знач.). І кого тільки тут не було: і католицькі ченці в сутанах різних кольорів - від червоного капуцина до довгобородого бенедиктинця в брунатній робі (Тулуб, Людолови, І, 1957, 167).
2. Рід широконосих американських мавп із волоссям на голові у вигляді каптура (у 1 знач.). Найбільш відомий серед усіх сапажу - капуцин (Посібник з зоогеогр., 1956, 38).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | капуцин | капуцини |
Родовий | капуцина | капуцинів |
Давальний | капуцинові, капуцину | капуцинам |
Знахідний | капуцина | капуцинів |
Орудний | капуцином | капуцинами |
Місцевий | на/у капуцині, капуцинові | на/у капуцинах |
Кличний | капуцине | капуцини |