каракулівництво
КАРАКУЛІВНИЦТВО, а, с. Розведення каракульських овець. Середня Азія.. є основним у Радянському Союзі районом рисосіяння, каракулівництва і шовківництва (Ек. геогр. СРСР, 1957, 367).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | каракулівництво | каракулівництва |
Родовий | каракулівництва | каракулівництв |
Давальний | каракулівництву | каракулівництвам |
Знахідний | каракулівництво | каракулівництва |
Орудний | каракулівництвом | каракулівництвами |
Місцевий | на/у каракулівництві | на/у каракулівництвах |
Кличний | каракулівництво | каракулівництва |