караоке
КАРАОКЕ, незм. і невідм., с. 1. Спеціальний мікрофон або магнітофон, запрограмовані для виконання пісні у записаному перед тим супроводі. 2. Аматорський спів під музичний супровід виконуваної пісні, фонограма якого відтворюється за допомогою спеціального пристрою.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | караоке | караоке |
Родовий | караоке | караоке |
Давальний | караоке | караоке |
Знахідний | караоке | караоке |
Орудний | караоке | караоке |
Місцевий | на/у караоке | на/у караоке |
Кличний | караоке | караоке |