карбонат
КАРБОНАТ, у, ч. 1. хім. Сіль вугільної кислоти (сода, поташ і т. ін.). Карбонат натрію.., або сода, є одним з найголовніших продуктів основної хімічної промисловості (Заг. хімія, 1955, 392); Карбонат натрію являє собою білий порошок, добре розчинний у воді (Хімія, 9, 1956, 121).
2. геол. Назва мінералів, що є вуглекислими сполуками різних металів. Карбонати - це найбільш поширений мінерал зони вивітрювання (Курс заг. геол., 1947, 75).
3. спец. Чорний алмаз дрібнозернистої будови.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | карбонат | карбонати |
Родовий | карбонату | карбонатів |
Давальний | карбонатові, карбонату | карбонатам |
Знахідний | карбонат | карбонати |
Орудний | карбонатом | карбонатами |
Місцевий | на/у карбонаті | на/у карбонатах |
Кличний | карбонате | карбонати |