карбувальний
КАРБУВАЛЬНИЙ, а, е. Признач. для карбування. Дрібно вистукує карбувальний молоток, голосно дзвенить метал (Веч. Київ, 30.XI 1968, 4); Карбувальний прес.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | карбувальний | карбувальна | карбувальне | карбувальні |
Родовий | карбувального | карбувальної | карбувального | карбувальних |
Давальний | карбувальному | карбувальній | карбувальному | карбувальним |
Знахідний | карбувальний, карбувального | карбувальну | карбувальне | карбувальні, карбувальних |
Орудний | карбувальним | карбувальною | карбувальним | карбувальними |
Місцевий | на/у карбувальному, карбувальнім | на/у карбувальній | на/у карбувальному, карбувальнім | на/у карбувальних |