карбункул
КАРБУНКУЛ1, а, ч., мед. Гнійне запалення глибоких шарів шкіри й підшкірної клітковини; скупчення на невеличкій ділянці шкіри кількох фурункулів. Мікробіологи одержали новий антибіотик - актиноміцин «К» проти сибірки й емфізематозного карбункула (Наука.., 12, 1956, 33); Від його [тарантула] укусу нога розпухла, і на стопі наливався кров'ю і гноєм величезний карбункул (Тулуб, Людолови, І, 1957, 181).
КАРБУНКУЛ2, у, ч., заст. Коштовний камінь- червоний гранат. Перстень із карбункулом; * У порівн. Серед буйного ягідника блищали, наче карбункули та рубіни, суниці (Оп., Іду.., 1958, 28).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | карбункул | карбункули |
Родовий | карбункулу | карбункулів |
Давальний | карбункулові, карбункулу | карбункулам |
Знахідний | карбункул | карбункули |
Орудний | карбункулом | карбункулами |
Місцевий | на/у карбункулі | на/у карбункулах |
Кличний | карбункуле | карбункули |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | карбункул | карбункули |
Родовий | карбункула | карбункулів |
Давальний | карбункулові, карбункулу | карбункулам |
Знахідний | карбункул | карбункули |
Орудний | карбункулом | карбункулами |
Місцевий | на/у карбункулі | на/у карбункулах |
Кличний | карбункуле | карбункули |