картати
КАРТАТИ, аю, аєш, недок., перех. Гостро дорікати кому-небудь, лаяти когось; різко критикувати, осуджувати кого-, що-небудь. Він боїться з'явитися до матері без хліба і без грошей. Адже мати, напевне, картати буде його!.. (Коцюб., І, 1955, 134); Письменниця [Дніпрова Чайка] картає тих людей, руками яких царський уряд здійснював політику нагая і шибениць, душив революцію (Рад. літ-во, 3, 1958, 71); - Прислухайся, вивчай життя. Ласкаво підтримуй нове і нещадно картай старе (Ковінька, Чому я не сокіл.., 1961, 115); // Мучити, гризти (у 4 знач.). Не береться сон - ходжу, картаю себе думками, розважаю згадками (Вас., Вибр., 1954, 36).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | картаю | картаємо |
2 особа | картаєш | картаєте |
3 особа | картає | картають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | картатиму | картатимемо |
2 особа | картатимеш | картатимете |
3 особа | картатиме | картатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | картав | картали |
Жіночий рід | картала | |
Середній рід | картало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | картаймо | |
2 особа | картай | картайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | картаючи | |
Минулий час | картавши |