картон
КАРТОН, у, ч. 1. Товстий твердий папір особливого виготовлення. Коли ми бачимо на картинах такі обличчя, то кажемо, що вони намальовані погано, по-ремісницькому, немов з картону вирізані і лаком наведені (Л. Укр., III, 1952, 609); Целулоїд і кіноплівку, гребінці і картон.. роблять не з чого іншого, а з дерева (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 102).
2. мист. Первісний нарис картини або її частини, зроблений на твердому папері; етюд. На картоні, крім ряботиння безладно накиданих кольорових мазків, вона нічого не побачила (Коз., Сальвія, 1956, 118).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | картон | картони |
Родовий | картону | картонів |
Давальний | картонові, картону | картонам |
Знахідний | картон | картони |
Орудний | картоном | картонами |
Місцевий | на/у картоні | на/у картонах |
Кличний | картоне | картони |