касир
КАСИР, а, ч. Той, хто завідує касою (у 2, 3 знач.), приймає та видає гроші, продає квитки тощо. Писар закликав до себе в гості двох чоловік, що були колись волосними старшинами, закликав волосного касира, десяцького (Н.-Лев., IV, 1956, 153); Розгорнув [Турбай] списки, відкрив ящик з грішми й звернувся до людей: - Прошу підходити, товариші. Касиром сьогодні буду я (Руд., Остання шабля, 1959, 510).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | касир | касири |
Родовий | касира | касирів |
Давальний | касирові, касиру | касирам |
Знахідний | касира | касирів |
Орудний | касиром | касирами |
Місцевий | на/у касирі, касирові | на/у касирах |
Кличний | касире | касири |