катастрофа
КАТАСТРОФА, и, ж. 1. Раптове лихо, подія з тяжкими трагічними наслідками; знищення, загибель, руйнація. Коли почалась канонада і над головою її покотились небесні гармати, Раїса скорчилась уся і забилась в куточок, з німим жахом чекаючи катастрофи (Коцюб., І, 1955, 316); У палаті була півсутінь. Поряд марив якийсь чоловік, поранений під час автомобільної катастрофи (Собко, Справа.., 1959, 158); У сузір'ї Лебідь, на страшенній віддалі од нашої Землі, відбувається космічна катастрофа. Там зіткнулися дві галактики (Наука.., 9, 1966, 34).
2. Тяжке потрясіння, що стає причиною істотної зміни, різкого перелому в особистому або суспільному житті. Сказати б, що він зазнав у житті якихось страшних особистих катастроф,- ні, життя його весь час ішло без особливих піднесень і спадів (Кол., Терен.., 1959, 41); Катастрофа походу Вишневенького блискавично наближалася (Ле, Наливайко, 1957, 99).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | катастрофа | катастрофи |
Родовий | катастрофи | катастроф |
Давальний | катастрофі | катастрофам |
Знахідний | катастрофу | катастрофи |
Орудний | катастрофою | катастрофами |
Місцевий | на/у катастрофі | на/у катастрофах |
Кличний | катастрофо | катастрофи |