келих
КЕЛИХ, рідше КЕЛЕХ, а, ч. Посуд для пиття вина; кубок, бокал. Стояли столи, заставлені туровими рогами, келихами і чарками з чистого золота (Стор., І, 1957, 371); Семен уявив собі, як підніме перший келих на весіллі (Собко, Біле полум'я, 1952, 46); Частування було сите, але не вишукане. Гаряче молоко, масний вершковий сир із кмином.., келехи міцного литовського меду (Тулуб, Людолови, І, 1957, 8); * Образно. Зорі.. В келих лілії великий Променисті хвилі ллють (Л. Укр., IV, 1954, 128).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | келих | келихи |
Родовий | келиха | келихів |
Давальний | келихові, келиху | келихам |
Знахідний | келих | келихи |
Орудний | келихом | келихами |
Місцевий | на/у келиху | на/у келихах |
Кличний | келиху | келихи |