кельнер
КЕЛЬНЕР, а, ч. Служник у ресторані, пивній або в готелі в Німеччині та деяких інших західноєвропейських країнах. Мовчки достала вона гроші, розплатилася з кельнером (Л. Укр., III, 1952, 612); Лиш ми посідали, надбігає кельнер. - Дайте цьому господареві склянку пива! - каже пан Гнатковський (Март., Тв., 1954, 203); В білих кітелях, куртках кельнери метушилися між столиків, запобігливо зазираючи у вічі одвідувачам (Досв., Вибр., 1959, 393).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | кельнер | кельнери |
Родовий | кельнера | кельнерів |
Давальний | кельнерові, кельнеру | кельнерам |
Знахідний | кельнера | кельнерів |
Орудний | кельнером | кельнерами |
Місцевий | на/у кельнері, кельнерові | на/у кельнерах |
Кличний | кельнере | кельнери |