кепі
КЕПІ, невідм., с. 1. Те саме, що кепка. Художник розбудив ще якогось цивільного в кепі, в благенькому демісезонному пальті (Гончар, І, 1954, 231); До кімнати увійшов у плащі з піднятим коміром, у кепі з великим дашком високий, тонкий, трохи сутулуватий парубок (Дор., Не повтори.., 1968, 194).
2. заст. Вид форменого кашкета з прямим дашком і твердим денцем (в арміях та поліції деяких країн, а також у російських чоловічих гімназіях XIX ст.). Поліцейський в своїй пелерині сидів зігнувшись високо десь на стіні, а його кепі блищало на сонці (Коцюб., II, 1955, 402); Нюся ніяковіла й торгала синє французьке кепі на своїх кучерях (Смолич, Театр.., 1946, 76).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | кепі | кепі |
Родовий | кепі | кепі |
Давальний | кепі | кепі |
Знахідний | кепі | кепі |
Орудний | кепі | кепі |
Місцевий | на/у кепі | на/у кепі |
Кличний | кепі | кепі |
кеп
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | кеп | кепи |
Родовий | кепа | кепів |
Давальний | кепові, кепу | кепам |
Знахідний | кеп, кепа | кепи, кепів |
Орудний | кепом | кепами |
Місцевий | на/у кепі | на/у кепах |
Кличний | кепе | кепи |