кип'ятити
КИП'ЯТИТИ, ячу, ятиш, недок., перех. і без додатка. Нагріваючи рідину, доводити її до кипіння. Олію, дьоготь кип'ятили, Живицю, олово топили (Котл., І, 1952, 215); У всіх випадках, коли даються антибіотики худобі й птиці, не можна кип'ятити розчини цих препаратів (Соц. твар., 3, 1956, 57); Іриней.. ходив за ними [лікарськими травами] кудись далеко в ліс, а потім кип'ятив, сушив, розтирав (Кочура, Зол. грамота, 1960, 186); // Тримати, варити в киплячій рідині для надання певних властивостей. Кип'ятить Вона укинула стальне начиння (Рильський, Мости, 1948, 106); Кип'ятити медичні інструменти.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | кип'ячу | кип'ятимо |
2 особа | кип'ятиш | кип'ятите |
3 особа | кип'ятить | кип'ятять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | кип'ятитиму | кип'ятитимемо |
2 особа | кип'ятитимеш | кип'ятитимете |
3 особа | кип'ятитиме | кип'ятитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | кип'ятив | кип'ятили |
Жіночий рід | кип'ятила | |
Середній рід | кип'ятило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | кип'ятімо | |
2 особа | кип'яти | кип'ятіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | кип'ятячи | |
Минулий час | кип'ятивши |