кияка
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | кияка | кияки |
Родовий | кияки | кияк |
Давальний | кияці | киякам |
Знахідний | кияку | кияки |
Орудний | киякою | кияками |
Місцевий | на/у кияці | на/у кияках |
Кличний | кияко | кияки |
кияк
КИЯК, -а, ч. Киргизький народний 2-струнний смичковий музичний інструмент з дерев’яним видовбаним корпусом, короткою шийкою та дископодібною голівкою з кілками; звук м’який, багатого тембру, можливе флажолетне звучання; застосовується для виконання кю, супроводження співу, а також в оркестрах народних інструментів.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | кияк | кияки |
Родовий | кияка | кияків |
Давальний | киякові, кияку | киякам |
Знахідний | кияк | кияки |
Орудний | кияком | кияками |
Місцевий | на/у кияку | на/у кияках |
Кличний | кияку | кияки |