кльошник
КЛЬОШНИК, а, ч., зневажл. Матрос.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | кльошник | кльошники |
Родовий | кльошника | кльошників |
Давальний | кльошникові, кльошнику | кльошникам |
Знахідний | кльошника | кльошників |
Орудний | кльошником | кльошниками |
Місцевий | на/у кльошнику, кльошникові | на/у кльошниках |
Кличний | кльошнику | кльошники |