кліпати
КЛІПАТИ, аю, аєш, недок. 1. Мимоволі швидко опускати та підіймати повіки, вії; моргати (у 1 знач.). Сніг так блищав, що Дмитрик не міг на нього дивитись і кліпав очима (Коцюб., І, 1955, 129); Дмитро Холод видимо нервував, бо очі його часто кліпали повіками (Епік, Тв., 1958, 326); Черниш суворим поглядом, не кліпаючи, дивився в протилежну стіну і не чув Блаженка (Гончар, І, 1954, 132).
@ Кліпати очима перед ким і без додатка - виявляти збентеження, розгубленість. Мені старому не годиться перед районним секретарем очима кліпати (Коз., Зол. грамота, 1939, 62).
2. рідко. Те саме, що моргати 2. Війтову одежину сховала мовчки у бочку і кліпала на Анничку, аби нічого про одежину Петрові не говорила (Черемш., Тв., 1960, 171).
3. перен., розм. Світитися слабким мінливим світлом; блимати (у 1 знач.), мерехтіти. В чорному небі кліпали зорі (Коцюб., II, 1955, 134); Невеликим вогничком кліпає каганець (Стельмах, На.. землі, 1949, 48).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | кліпаю | кліпаємо |
2 особа | кліпаєш | кліпаєте |
3 особа | кліпає | кліпають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | кліпатиму | кліпатимемо |
2 особа | кліпатимеш | кліпатимете |
3 особа | кліпатиме | кліпатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | кліпав | кліпали |
Жіночий рід | кліпала | |
Середній рід | кліпало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | кліпаймо | |
2 особа | кліпай | кліпайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | кліпаючи | |
Минулий час | кліпавши |