книголюб
КНИГОЛЮБ, а, ч. Любитель книжок; бібліофіл, книжник (у 1 знач.). Великий книголюб. Купала зібрав близько двадцяти тисяч томів... Тут були книжки переважно російською, білоруською, українською і польською мовами (Мас., Життя.., 1960, 35); А. Ю. Кримський був пристрасним книголюбом. Протягом всього свого життя він зібрав величезну робочу особисту бібліотеку (Нар. тв. та етн., З, 1961, 81).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | книголюб | книголюби |
Родовий | книголюба | книголюбів |
Давальний | книголюбові, книголюбу | книголюбам |
Знахідний | книголюба | книголюбів |
Орудний | книголюбом | книголюбами |
Місцевий | на/у книголюбі, книголюбові | на/у книголюбах |
Кличний | книголюбе | книголюби |