книгоноша
КНИГОНОША, і, ч. і ж. Той, хто продає книжки, заносячи їх додому покупцям. Перед вечором раз трапивсь у хату до нас книгоноша один (Тесл., Вибр., 1936, 206); // Бібліотекар або працівник на громадських засадах, який носить книжки додому, в цех і т. ін. Багато хто з читачів-активістів виконує почесну роботу книгонош (Ком. Укр., 3, 1960, 47).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | книгоноша | книгоноші |
Родовий | книгоноші | книгонош |
Давальний | книгоноші | книгоношам |
Знахідний | книгоношу | книгонош |
Орудний | книгоношею | книгоношами |
Місцевий | на/у книгоноші | на/у книгоношах |
Кличний | книгоноше | книгоноші |