кодола
КОДОЛА, и, ж. Дуже грубий і міцний мотузок; линва, канат. Нанизу, од гатки, ходить по Росі важкий порон на товстій кодолі (Н.-Лев., І, 1956, 51); Повагом почав іти вглиб вагончик, прив'язаний до подоли, що потроху розмотувалася з барабана (Гр., Без хліба, 1958, 166); Із човна виплигнув чоловік, побіг на пісок, тягнучи за собою довгу кодолу (Десняк, Десну.., 1949, 454).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | кодола | кодоли |
Родовий | кодоли | кодол |
Давальний | кодолі | кодолам |
Знахідний | кодолу | кодоли |
Орудний | кодолою | кодолами |
Місцевий | на/у кодолі | на/у кодолах |
Кличний | кодоло | кодоли |