кожушина
КОЖУШИНА, и, ж. 1. Не покритий тканиною кожушок (у 1 знач.). - Та як його без кожушини по такому холоду на роботу бігати! (Мирний, IV, 1955, 297); Я морозу не боюсь! - В кожушину одягнусь (Бойко, Ростіть.., 1959, 28); // зневажл. Ношений, поганенький кожух або кожушок. По смітнику [довелось] Ходити, нудити. Поки пугач над стріхою В вікно не завиє, А наймичка холодного Трупу не накриє Кожушиною старою (Шевч., II, 1953, 175); Люди минають хлопчину, ..Латану скрізь кожушину Вітер, як ніж, пробива (Павл., Бистрина, 1959, 59).
2. Вичинена овеча шкура, а також шматки старого кожуха. Терентій.. іде до дверей і зупиняється біля порога, ворушачи перед собою великими, з кожушини рукавицями (Стельмах, І, 1962, 178); Узутий був [чоловік] у великі розтоптані валянці, обшиті рудою кожушиною (Збан., Єдина,1959, 92).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | кожушина | кожушини |
Родовий | кожушини | кожушин |
Давальний | кожушині | кожушинам |
Знахідний | кожушину | кожушини |
Орудний | кожушиною | кожушинами |
Місцевий | на/у кожушині | на/у кожушинах |
Кличний | кожушино | кожушини |