кокаїн
КОКАЇН, у, ч. Отруйна речовина, яку добувають із листя коки й використовують як місцевий знеболювальний або наркотичний засіб. Для зниження чутливості слизової оболонки шлунка застосовують всередину кокаїн (Хвор. дит. віку, 1955, 119).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | кокаїн | кокаїни |
Родовий | кокаїну | кокаїнів |
Давальний | кокаїнові, кокаїну | кокаїнам |
Знахідний | кокаїн | кокаїни |
Орудний | кокаїном | кокаїнами |
Місцевий | на/у кокаїні | на/у кокаїнах |
Кличний | кокаїне | кокаїни |