кокетка
КОКЕТКА, и, ж. 1. Жінка, що своєю поведінкою, манерами, одягом і т. ін. намагається подобатися чоловікам. Він зовсім ясно почував відразу до тої кокетки і розпусниці, котра.. старалась заманити його в свої сіті (Фр., III, 1950, 455); - Ота кокетка в моєму домі не буде... (Коцюб., II, 1955, 438); Сорокалітня кокетка хоче відмолодитися, щоб знову стати красивою, привабною та молодою (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 252).
2. Верхня, відрізна частина плаття, блузки, до якої на висоті грудей пришивається нижня частина одягу.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | кокетка | кокетки |
Родовий | кокетки | кокеток |
Давальний | кокетці | кокеткам |
Знахідний | кокетку | кокетки, кокеток |
Орудний | кокеткою | кокетками |
Місцевий | на/у кокетці | на/у кокетках |
Кличний | кокетко | кокетки |